7

Заявник скаржився на те, що постанова цивільного суду порушила його права.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) постановив рішення по справі № 44101/13 Ilias Papageorgiou проти Греції. Справа стосувалася рішень не на користь заявника у цивільному провадженні незважаючи на те, що він був виправданий у кримінальному провадженні за ті ж самі події.

Обставини справи

Заявник Ilias Papageorgiou є громадянином Греції, який народився в 1974 році і мешкає в Афінах.

У 2005 році він потравив у дорожньо-транспортну пригоду. Його пасажир отримав тілесні ушкодження. Заявник пройшов два тести на рівень алкоголю в крові, результати – 0,67 та 0,57 мг/л. У 2007 році в остаточному рішенні він був виправданий у кримінальному провадженні за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння.

Пасажир подав позов проти заявника та його страхової компанії. Страхова компанія подала позов проти заявника стверджуючи, що він, а не компанія, був відповідальним, оскільки на той момент він перевищив норму алкоголю. Суд першої інстанції наказав заявникові та страховій компанії виплатити компенсацію, але відхилив позов страхової компанії проти заявника. Апеляційний суд Афін постановив, що виправдання заявника кримінальними судами не зобов’язувало його, а також те, що відповідно до умов договору страхування поведінка заявника звільняла страхову компанію від відповідальності.

Касаційний суд відхилив апеляцію заявника з питань права встановивши, що Апеляційний суд Афін врахував виправдувальний вирок.

Покладаючись на статтю 6 § 2 (презумпція невинуватості) Конвенції заявник скаржився на те, що постанова цивільного суду про те, що він був за кермом у стані алкогольного сп’яніння незважаючи на те, що він вже був виправданий у зв’язку з цим правопорушенням, порушила його права.

Заява була подана до Європейського суду з прав людини 5 липня 2013 року.

Суд повторив, що презумпція невинуватості охоплює тягар надання доказів, правові презумпції факту та права, право не свідчити проти себе, досудовий розголос та передчасне проголошення провини підсудного. Державні службовці не повинні поводитися з виправданою особою як з винною.

Суд зазначив, що цивільне провадження у справі не було продовженням кримінального провадження. Є прийнятним те, що стандарти надання доказів відрізняються. Виправдувальний вирок не звільнив заявника від цивільної відповідальності.

Страхова компанія мала право покладатися на пункти договору страхування незалежно від виправдувального вироку. Крім того, Апеляційний суд не приписував провину або кримінальну відповідальність заявникові. Відтак Суд констатував, що Конвенція не була порушена.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.