8

Запуск Бюро економічної безпеки: до КК введуть відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість.

Верховна Рада 3 лютого ухвалила за основу проект Закону «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» №3959-1 від 25.08.2020, поданий народними депутатами України С. Іонушасом, В. Неклюдовим В. Медяником, Г. Михайлюк. 

«Без цього закону Бюро економічної безпеки не запрацює взагалі. Тобто, ті ініціативи, які ми ухвалили, мають бути доведені до кінця цим законом. Нагадаю, що у нас є 6 місяців для створення БЕП. Якщо ми цього не зробимо і будемо розділятися на альтернативні законопроекти, це буде колапс із розслідуванням економічних злочинів. Тому пропозиція – давайте об’єднаємося навколо будь-якого з цих законопроектів», – сказав голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський.

Законопроект №3959-1 є альтернативним до проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації окремих положень діяльності Бюро економічної безпеки України» №3959 і так само як основний проект є складовою частиною заходів зі створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами – Бюро економічної безпеки України.

Метою поданого законопроекту є визначення законодавчого підґрунтя для створення та реалізації окремих завдань незалежного державного правоохоронного органу, який у тому числі повинен виконувати функції аналітичної оцінки, запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених законом до його підслідності.

Альтернативний проект Закону «Про внесення змін до адміністративного та кримінального законодавства щодо запровадження діяльності Бюро економічної безпеки України» №3959-1 за своєю структурою та концептуальними положеннями подібний до основного законопроекту за №3959, має схожу мету і передбачає внесення змін до Кодексу про адміністративні порушення, якими встановлюється відповідальність працівників Бюро економічної безпеки, які мають спеціальні звання, за вчинення адміністративних правопорушень за дисциплінарними статутами, а також передбачається адміністративна відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕП.

Кримінальний кодекс доповнюється новою статтею 222-2 «Шахрайство з податком на додану вартість», якою визнається шахрайство з ПДВ, як окремий вид кримінального правопорушення, закріплений за підслідністю БЕП для ефективного розслідування розкрадання або заволодіння бюджетними коштами, а також для уникнення суперечностей між правоохоронними органами щодо підслідності за статтею 191 КК.

Складом даного кримінального правопорушення є розкрадання або незаконне заволодіння бюджетними коштами шляхом отримання бюджетного відшкодування, а так само подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, вчинені шляхом подання завідомо неправдивих відомостей, у тому числі в результаті використання завідомо підробленого документа.

Санкція запропонованої статті залежно від кваліфікаційних ознак передбачає штрафи, громадські роботи, обмеження та позбавлення волі.

Також КК доповнюється відповідними положеннями, якими, з поміж іншого:

  • посилюється відповідальність за ухилення від оподаткування, сплати зборів, платежів та розголошення комерційної таємниці;
  • уточняється перелік посадових осіб у примітці до статті 368 КК України;
  • запроваджується відповідальність за невиконання ухвали слідчого судді, а також остаточного рішення Європейського суду з прав людини.

Зміни до Кримінального процесуального кодексу:

  • уточнюють підслідність Бюро економічної безпеки України та Державного бюро розслідувань. Зокрема, детективам БЕП пропонується надати повноваження здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень, визначених наступними статтями КК:
  • ст. 199 Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів;
  • ст. 204 Незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів;
  • ст. 205-1 Підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб – підприємців;
  • ст. 206 Протидія законній господарській діяльності;
  • ст. 212 Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів); ст. 2121 Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове
  • державне соціальне страхування та страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;
  • ст. 218-1 Доведення банку до неплатоспроможності; ст. 219 Доведення до банкрутства;
  • ст. 220-1 Порушення порядку ведення бази даних про вкладників або порядку формування звітності;
  • ст. 220-2 Фальсифікація фінансових документів та звітності фінансової організації, приховування неплатоспроможності фінансової установи або підстав для відкликання (анулювання) ліцензії фінансової установи;
  • ст. 222 Шахрайство з фінансовими ресурсами; ст. 2221 Маніпулювання на фондовому ринку;
  • ст. 223-1 Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів;
  • ст. 223-2 Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
  • ст. 224 Виготовлення, збут та використання підроблених недержавних цінних паперів;
  • ст. 229 Незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару;
  • ст. 231 Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
  • ст. 232 Розголошення комерційної або банківської таємниці; ст. 2321 Незаконне використання інсайдерської інформації; ст. 2322 Приховування інформації про діяльність емітента;
  • ст. 233 Незаконна приватизація державного, комунального майна.
  • виключають такий суб’єкт кримінального провадження як «орган, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства» та вводять нового суб’єкта – Бюро економічної безпеки України;
  • закріплюють повноваження для здійснення оперативними підрозділами Бюро економічної безпеки України негласних слідчих (розшукових) дій, надають право зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, а також передбачають інші повноваження задля належного досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України.
  • При цьому, альтернативним законопроектом Бюро економічної безпеки України позбавляється функції розслідувати кримінальні проступки та здійснювати дізнання.

Комітетом були взяті до уваги застереження, висловлені до законопроекту за №3959-1 Офісом Генерального прокурора, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Службою безпеки України, Міністерством фінансів України, Національною академію внутрішніх справ, Головним науково-експертним управлінням Апарату Верховної Ради України.

Зокрема, Офіс Генерального прокурора та Служба безпеки України у своїх висновках до законопроекту зазначили, що альтернативний проект, на відміну від основного законопроекту за №3959, є більш збалансованим.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України висловило низку критичних застережень до законопроекту №3959-1 як загального характеру, так і зауважень до окремих статей проекту і вважає, що законопроект потребує доопрацювання.

А саме ГНЕУ ВР висловила наступні зауваження:

Щодо змін до КУпАП

  1. Законопроектом пропонується внести зміни до КУпАП, якими, в тому числі, встановити відповідальність за незаконне використання найменування та ознак належності до БЕБ (ст. 184-4 КУпАП у редакції проекту).

Звертаємо увагу на те, що КУпАП вже містить такий склад правопорушення як «Незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України» (ст. 184-3 КУпАП). Враховуючи те, що перелік правоохоронних органів, які мають власну символіку, формений одяг для осіб, які мають спеціальні звання, відомчі відзнаки та службові посвідчення, – значний та невичерпний, для уникнення збільшення в майбутньому складів адміністративних правопорушень, які відрізняються між собою лише належністю спеціальних ознак до того чи іншого правоохоронного органу, доцільно було б згрупувати такі порушення в одній статті КУпАП. Наприклад, диспозиція такої статті встановлювала б відповідальність за незаконне використання ознак належності до правоохоронних органів України за відсутності ознак діяння, передбаченого КК, або незаконне використання на транспортному засобі найменування будь-якого правоохоронного органу України чи похідних від нього, у тому числі, викладених іноземною мовою. При цьому, санкцію такої норми можна було б сконструювати досить варіативно, передбачивши достатню кількість видів адміністративних стягнень у відповідному розмірі (строках) задля того, щоб диференціювати вчинене адміністративне порушення за рівнем його суспільної шкідливості.

Щодо змін до КК

У проекті запропоновано передбачити кримінальну відповідальність за шахрайство з податком на додану вартість (ст. 222-2 КК у редакції проекту). На нашу думку, наведена пропозиція є доволі сумнівною у зв’язку із тим, що:

1) у законопроекті кримінально-караним фактично визнається отримання бюджетного відшкодування або отримання права на таке бюджетне відшкодування способом «розкрадання або заволодіння бюджетними коштами». Звертаємо увагу на те, що, по-перше, розкрадання є одним із видів незаконного заволодіння відповідним майном, а, отже, використовувати зазначені поняття як різні форми об’єктивної сторони запропонованого складу кримінального правопорушення некоректно.

По-друге, отримання відповідного бюджетного відшкодування шляхом обману вже є незаконним заволодінням бюджетними коштами у формі шахрайства.

По-третє, буквальне тлумачення диспозиції ч. 1 ст. 222-2 КК (у редакції проекту) дає підстави вважати, що кримінально караним, серед іншого, має визнаватися розкрадання або заволодіння бюджетними коштами шляхом подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, у якій вказані завідомо неправдиві відомості. Однак сам по собі факт подання такої заяви може й не призвести до незаконного отримання відповідних коштів (наприклад, контролюючий орган за результатами перевірки надсилає платнику податку податкове повідомлення про відмову в наданні бюджетного відшкодування – див. п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України).

2) чинне кримінальне законодавство наразі має достатню кількість заходів для належного реагування на запропоноване діяння. Так, шахрайство з податком на додану вартість (ст. 222-2 КК у редакції проекту), що пропонується криміналізувати, може кваліфікуватися як відповідне кримінальне правопорушення проти власності, передбачене ст. 190 «Шахрайство» КК (до речі, у межах запропонованої диспозиції ч. 1 ст. 222-2 КК немає словосполучення «за відсутності ознак кримінального правопорушення проти власності») або ст. 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем» КК. За наявності підстав, заволодіння державними коштами під виглядом бюджетного відшкодування ПДВ шляхом шахрайства, що поєднувалося з підробленням відповідних документів, потребує додаткової кваліфікації за ст. 358 «Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів» або ст. 366 «Службове підроблення» КК.

З огляду на зазначене, вважаємо, що доповнення КК ст. 222-2 є недоцільним.

Щодо змін до КПК

  1. Законопроектом у п. 4-1 ч. 1 ст. 3 КПК безпідставно не пропонується передбачати в переліку службових осіб, які є дізнавачами, службових осіб органу БЕБ. Адже у ч. 3 ст. 8 законопроекту реєстр. № 3087-д визначено, що працівники БЕБ здійснюють покладені на них обов’язки підрозділів дізнання і на них поширюються права та обов’язки, передбачені КПК та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
  2. У законопроекті до окремих статей КПК пропонуються аналогічні за змістом уточнення, а саме, що вирок або ухвала суду (слідчого судді), які набрали законної сили, обов’язкові для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягають виконанню на всій території України (див. ч. 2 ст. 21, ч. 1
    ст. 533 КПК у редакції проекту). На наш погляд, уточнення видів судових рішень у кримінальному провадженні, у разі необхідності цього, має відбуватися шляхом внесення змін не до запропонованих статей, а до ст. 369 «Види судових рішень» КПК.
  3. У ч. 4 ст. 216 КПК (у редакції проекту) змінюється підслідність Державного бюро розслідувань (далі – ДБР). Зазначені зміни виходять за межі предмету правового регулювання законопроекту, який, виходячи з його назви, має регулювати виключно питання утворення та діяльності БЕБ.
  4. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 Регламенту Верховної Ради України пояснювальна записка до законопроекту повинна містити обґрунтування основних положень законопроекту. На порушення зазначених вимог у пояснювальній записці до аналізованого законопроекту відсутнє обґрунтування необхідності поширення підслідності ДБР на злочини, вчинені суддею Конституційного суду України, присяжним (під час виконання ним обов’язків у суді), членом та інспектором Вищої ради правосуддя, членом та інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо (див. п. 4 ч. 4 ст. 216 КПК у редакції проекту).

Необґрунтовано, на наш погляд, із підслідності ДБР вилучені кримінальні правопорушення, вчинені членами Антимонопольного комітету України (див. п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК у редакції проекту). Так само відсутні в пояснювальній записці до проекту положення, які б пояснювали необхідність ненадання уповноваженим особам БЕБ права вилучати речі і документи, що є знаряддям та/або засобом вчинення кримінального проступку чи безпосереднім предметом посягання, та виявлені під час затримання, особистого обшуку затриманої особи або огляду речей (див. ч. 1 ст. 298-3 КПК у редакції проекту).

  1. У абз. 1 ч. 4 ст. 216 КПК (у редакції проекту) зазначено, що слідчі органів ДБР здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, крім випадків, коли досудове розслідування цих кримінальних правопорушень віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України. Відтак за логікою законопроекту, це правило поширюється також на злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини), крім злочинів, передбачених ст. 422 КК. Зазначений підхід є некоректним з огляду на відсутність випадків, коли вказана категорія злочинів належить до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
  2. У п. 3 ч. 4 ст. 216 КПК (у редакції проекту) до підслідності слідчих органів ДБР віднесено досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, та його заступниками. При цьому, зміст статті не дозволяє встановити, про які саме допоміжні органи йдеться: постійні чи тимчасові, загальної чи спеціальної компетенції тощо. Якщо мова виключно про Офіс Президента України, то з метою уникнення неоднозначного трактування, це слід чітко визначити в п. 3 ч. 4 ст. 216 КПК (у редакції проекту).

Деякі депутати в ході обговорення висловили зауваження. «У законопроекті знову дається можливість прокурорам давати доручення оперативним підрозділам по не підслідним їм справам здійснювати оперативний супровід. Це дасть можливість знов СБУ лізти в економічні злочини», – відмітила народний депутат Олександра Устінова.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.