5

Судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Мотивувальна частина кожного рішення повинна мати посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов’язки сторін; разом із тим саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 820/1169/17.

Обставини справи

Публічне акціонерне товариство «Б» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення

Постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Висновок Верховного Суду

Судді ВС відзначили, що за змістом пункту 3 частини першої статті 163 КАС України у мотивувальній частині постанови зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався.

У мотивувальній частині рішення наводяться дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінка всіх доказів, з яких виходив суд при вирішенні спору; визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд повинен це обґрунтувати.

Такі ж вимоги до постанов суду апеляційної інстанції було викладено і в статті 322 КАС України.

Водночас, частинами четвертою та п`ятою статті 11 КАС України передбачалось, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів із власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

ВС також підкреслив, що відповідно до змісту наведених положень суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Загальне правило оцінки доказів сформульоване у частині першій статті 86 КАС України, згідно з яким суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, виходячи зі змісту зазначених норм, мотивувальна частина кожного рішення повинна мати посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права й обов’язки сторін у спірних правовідносинах, на відповідні статті КАС України та інші норми процесуального права, керуючись якими суд встановив обставини справи, права й обов’язки сторін; разом з тим саме лише посилання в мотивувальній частині на положення законодавства без належного наведення мотивів застосування певних норм права або незастосування інших норм, на які посилається сторона при обґрунтуванні своїх вимог, не може вважатися належною юридичною кваліфікацією.

ВС зауважив, що судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються, а відтак суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень за аргументами, які сторона представила до суду, та проаналізувати позов з точки зору цих аргументів.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій лише обмежились виключно дублюванням висновків Акта перевірки. При цьому, судами попередніх інстанцій не було надано належної оцінки доводам позивача, зазначеним у позовній заяві, в апеляційній у додаткових поясненнях до позовної заяви, а також оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, не досліджено документів поданих позивачем до суду на обґрунтування позовних вимог. Крім того, у рішеннях судів попередніх інстанцій взагалі відсутні посилання на положення законодавства, якими регулююся спірні правовідносини. 

Отже, як вже зазначалось, неповнота при з`ясуванні обставин цієї справи призвела до передчасних висновків судів попередніх інстанцій й зазначені недоліки унеможливлюють формулювання правового висновку, а їх усунення можливе лише у разі відновлення судового розгляду справи судом першої інстанції.

Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи, що призвело до ухвалення рішень, які не відповідають вимогам щодо законності та обґрунтованості, а тому такі рішення підлягають скасуванню, а справа відповідно до правил статті 353 КАС України – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що враховується при обчисленні розміру пенсії державно службовця.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.