7

Проживання особи у літній період у селі не свідчить про його постійне проживання і належність до територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув справу № 607/7223/18, в якій досліджував питання посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації заповідача.

Обставини справи

З матеріалів справи відомо, що позивач звернулася до суду із позовом до відповідача, Рогачинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області, про визнання заповіту недійсним.

В обґрунтування позову вказала, що вона є спадкоємцем за законом після смерті її дядька. Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті дядька, вона отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із відсутністю доказів родинного зв`язку між нею та спадкодавцем. Під час розгляду цивільної справи про встановлення родинних відносин між нею та дядьком, їй стало відомо про складення спадкодавцем заповіту посвідченого головою сільської ради, яким її дядько заповів усе належне йому майно, в тому числі і квартиру, відповідачу.

Вказаний заповіт позивач просила суд визнати недійсним як такий, що був посвідчений із порушенням вимог закону, а саме: в тексті заповіту не зазначено час і місце його складення; заповіт посвідчено неповноважною особою і поза місцем реєстрації проживання спадкодавця; за відсутності обізнаності спадкодавця щодо дійсного змісту заповіту.

Рішенням суду першої інстанції в задоволенні позову відмовлено. Постановою апеляційного суду частково задоволено апеляційну скаргу, змінено рішення суду першої інстанції у мотивувальній частині шляхом її викладення у редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що мотиви відмови у мотивувальній частині рішення суду є неправильними, оскільки оспорюваний заповіт є нікчемним в силу закону, так як сільський голова, який його посвідчував, не був наділений правом особисто вчиняти нотаріальні дії, а також уповноважувати членів виконавчого комітету сільської ради здійснювати нотаріальні дії. При цьому на час складення спірного заповіту саме виконавчому комітету сільської ради були делеговані повноваження щодо покладання на посадових осіб цього органу функції щодо вчинення нотаріальних дій. Крім того, сільський голова порушив принцип територіального округу, посвідчивши заповіт особи, яка не проживала на території територіальної громади, інтереси якої представляє Рогачинська сільська рада Бережанського району Тернопільської області.

Висновок Верховного Суду

ВС підкреслив, що органи місцевого самоврядування уповноважені посвідчувати заповіти осіб, які належать до територіальної громади, інтереси якої представляє цей орган місцевого самоврядування.

Частиною першою та другою статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений із порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Так, установивши, що заповідач був зареєстрований та постійно проживав за адресою, тобто у населеному пункті де є нотаріус, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що посвідчення заповіту від імені заповідача головою Рогачинської сільської ради Бережанського району Тернопільської області є порушенням порядку його посвідчення, що тягне за собою нікчемність цього заповіту.

ВС зауважив, що відповідно до частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Проживання особи у літній період у селі не свідчить про його постійне проживання і належність до територіальної громади, інтереси якої представляє сільська рада. Вказане спростовує доводи касаційної  скарги про те, що законодавець не встановлює вимоги щодо посвідчення заповіту посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем реєстрації заповідача.

Враховуючи обставини справи, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду – без змін.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що ВС роз’яснив, у чому полягає ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.